|
У час коли українці масово покидають свою державу у пошуках кращого життя чи більшого заробітку за кордоном, питання про проблему біженців в Україні може здаватись недоречним. Та не лише наші співвітчизники тягнуться за кордон, роблять це так само (а можливо й масовіше) й інші жителі Східної Європи чи Азії. У кожного з них своя причина виїзду: хтось хоче заробити, а хтось вимушено тікає через збройний конфлікт у його країні. Проте не шляху кожного з таких мігрантів стає наша країна.
Нещодавно у Благодійному Фонді «Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії» відбувся семінар присвячений темі біженців та вимушених мігрантів, що рятують своє життя тікаючи за кордон із власної держави. Своїм досвідом ділились на семінарі гості із сусідньої Польщі, котра опинившись на кордоні Євросоюзу, приймає найбільший потік біженців. Семінар відбувся у рамках проекту: Україна на шляху до ЄС.
Найбільшою проблема біженців на Україні є на Закарпатті. Варто тут теж згадати сумнозвісний та контроверсійний табір для біженців під Мукачевом. Бо незважаючи на євроремонт та добрі умови проживання у таборі звідси і так тікають люди. Тай отримати статус біженця на Україні практично не можливо. До прикладу усім заявленим чеченцям на отримання статусу біженця в Україні минулого року було відмовлено.
Ставлення українців до біженців також є неоднозначним. Можна хоча б глянути на дослідження що проводили на Закарпаттів. Респондентів запитували: яке Ваше ставлення до біженців. Відповідь згрупувались наступним чином:
Співчуваю - 51. 79% (29 голосів)
Такої проблеми не існує - 14.29% (8 голосів)
Протии -14.29% (8 голосів)
Важко відповісти - 19.64% (11 голосів).
У Польщі ситуація з біженцями є звісно кращою. Існує близько 20 таборів, де можуть мешкати мігранти, що очікують на отримання статусу біженця, розроблена програма для підтримки біженців, налагоджена співпраця з недержавними організаціями. Проте не все так добре у нашого західного сусіда. Приміром із 3 951 людини, що цьогоріч подали заяви на отримання статусу біженця, лише 62 осіб визнано такими, а 1 098 людей – отримали рішення на виселення з Польщі і повернення до своєї країни. Серед них більшість – це громадяни Чечні, де і досі тривають збройні конфлікти, хоча держави ЄС вважають Чечню країною, де панує мир.
І наостанок, спробуймо відповісти на запитання: чи варто допомагати біженцям адже ми і так бідна країна? Допомагати, себто створювати для них табори для тимчасового проживання, програми, які допомогли б їм інтегруватись у наше суспільство, навчати мови та професії. Відповідь можна дати словами Міхала Пахоцького, представника польського благодійного фонду ім. Стефана Баторія, одного із гостей семінару: «Якщо ми не будемо допомагати біженцям, вимушеним мігрантам, то вони не маючи засобів для існування, для того аби вижити, перейдуть на темну сторону життя і поповнять ряди злочинців. Не допомагати біженцям – це створювати загрозу для своєї держави.»
| 
